В дитинстві мені здавалось, що в житті ніколи нічого не змінюється. Хіба що цифри на календарі міняються місцями та інколи з'являється новий одяг. Останнє я дуже любила, часом годинами крутилась перед старою дерев'яною шафою, в якої замість середньої дверки було дзеркало.
Інколи друзі переймаються моїм особистим життям і влаштовують мені зустрічі, з чоловками, які тооочно мають мене зацікавити. Інколи я переймаюсь своїм особистим життям, тож на ті зустрічі, все ж, ходжу. І маю зазначити, що мої друзі мають добрий смак. Бо я не дуже:)Хто тільки не брався влаштувати моє особисте життя. Навіть сам отець Володимир...
Десь два роки тому я прожила ряд трансформацій. Дуже глибоких і таких, що межували з категорією "надприроднього".
Якщо ви не дивились сторі, то нагадую, що в голосуванні, яке проводив Віталій Богомолов, 91% людей обрали варіант жити з людиною, яку вони не кохають, але яка кохає їх.
Це сталось близько тижня тому. Цілий день на душі було дуже тривожно, пробувала працювати - не виходило. Пробувала спати, не виходило. Тіло трясло, не могла зігрітись. Дуже активно телефонували рідні і близькі, всі говорили, що люблять. Дзвонить тато, каже, що скучає і любить, чую голос, на очі навертаються сльози.
- І я вас люблю.
Дзвонить Оленка....
Мені завжди було цікаво, за яким принципом люди приймають доленосні рішення. Вірю і знаю, що кожне рішення доленосне, і все пов'язано з усім, але є такі рішення, які трішки важливіші ніж вибір їжі собі на вечерю
Інколи мене огортає неймовірне відчуття самотності, особливо у великому місті, особливо під вечір, особливо коли приходить осінь. Тоді я піднімаю голову і шукаю Полярну зірку. Її світло таке далеке і яскраве, його не гасять вогні нічного міста, не засліплюють інші зірки і не дістають всі наші земні турботи. Коли знаходжу - замовкаю, вдивляюсь в...